Бізнес в період карантину: робота з дому, відпустка та звільнення за законом

Карантин в Україні продовжили до 24 квітня. Це означає що співробітники багатьох компаній ще практично місяць будуть змушені мінімізувати соціальні контакти, намагатися не відвідувати офіс і працювати з дому. Але що робити, якщо такої можливості немає?

У цій статті ми обговоримо, як правильно оформляти відпустку згідно зі змінами в законодавстві, як регулюється законом робота з дому і чому звільняти персонал в нинішній ситуації — не найкраще рішення.

Робота з дому за законом: що слід знати HR-у

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавирусной хвороби (COVID-19)» встановлено, що роботодавець може встановити формат віддаленої роботи і на певний період часу відправити співробітника додому виконувати обов'язки, прописані в трудовому договорі, стверджує Тетяна Іванович, радник ADER HABER.

Згідно з положенням «Про умови праці надомників» роботодавець на період роботи з дому зобов'язаний забезпечити співробітників всім необхідним для виконання їх обов'язків.

По суті, вдома співробітник відтворює вдома робочу середу, а це означає, що роботодавець повинен простежити за охороною та гігієною праці, пожежною безпекою і т.д. В результаті, якщо здоров'ю і майну співробітника буде завдано збитків, керівника можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності.

З іншого боку, роботодавець має право контролювати співробітника так, як він робить це в офісному режимі.

Відпустка як альтернатива роботи з дому

Що ж робити тим компаніям, які не можуть в силу специфіки діяльності перенести роботу в онлайн?

Новий закон дозволяє роботодавцю надавати за згодою працівника відпустку. Стаття 26 Закону України «Про відпустки» була доповнена окремою частиною: у разі встановлення в Україні карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається до загального терміну, що встановлений в частині першій цієї статті (15 календарних днів).

Таким чином, роботодавці можуть за взаємної згоди відправляти працівників у відпустку без збереження заробітної плати на період карантину.

Відповідно до Закону України «Про відпустки» ще можливі такі рішення:

• Додаткова відпустка без збереження зарплати для догляду за дитиною віком до 14 років (Стаття 24).
• Додаткова відпустка для працівників, що мають дітей (неповнолітніх і старше 18 років) з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (Стаття 19).
• Щорічна оплачувана відпустка (Стаття 6).

Також, в разі хвороби малолітньої дитини в період карантину, у співробітника є право на оформлення листка тимчасової непрацездатності (ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Нагадаємо, що всі перераховані вище методи можна застосовувати тільки за згодою працівника. Якщо працівник не згоден йти «за свій рахунок» у відпустку, а робочих задач немає, роботодавець зобов'язаний встановити простій з вини роботодавця та оплачувати не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу (згідно зі ст. 113 КЗпП України).

Виплата зарплат і податків у період карантину

Багато компаній через карантин повністю або частково втратили свій дохід. Але якщо в компанії все ще працевлаштовані співробітники, то це не звільняє роботодавця від виплати заробітної плати в термін і відповідальності за порушення цього зобов'язання (згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України).

У свою чергу, для підтримки бізнесу президент України Володимир Зеленський підписав ряд законів. Серед них закон про підтримку платників податків.

З 1 березня по 30 квітня ФОП звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе. Також в період карантину не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Але період карантину зараховується до страхового стажу.

Звільнення під час карантину

«Карантин не є офіційною підставою для звільнення в розумінні нашого Кодексу законів про працю. Тому, коли роботодавець говорить про те, що ми вас будемо звільняти в зв'язку з тією ситуацією, яка склалася через карантин, то такої підстави трудове законодавство не знає», — пояснила юрист Інна Кудинського в ефірі hromadske.

За незаконне звільнення співробітників під час карантину роботодавцям загрожує штраф до 51 тисяч гривень. Крім штрафу, порушникам загрожують виправні роботи на строк до двох років або ж позбавлення права обіймати певні посади.

Роботодавець також не може змусити працівника написати заяву про звільнення за власним бажанням. Про це президент Зеленський повідомив у зверненні до українського народу.

«У нас є інформація, що на багатьох підприємствах керівники змушують працівників писати заяву на звільнення за власним бажанням. Це незаконно. Люди, ніхто не може змушувати вас піти за власним бажанням, якщо такого бажання у вас немає. Не бійтеся і не падайте духом. Якщо керівник тисне на вас, повідомляйте в поліцію », — сказав президент.

25 березня 2020 року Кабмін прийняв рішення про заборону звільнень співробітників державної служби та працівників приватного сектора в період карантину. В уряді рекомендували роботодавцям утриматися від звільнень, передбачених пунктами 1, 3, 4 статті 40 Кодексу законів про працю. До них належать випадки банкрутства організації, невиконання працівником обов'язків з об'єктивних причин в умовах карантину і прогул.

• Документи
• Законодавство